Початок подорожі: з Хургади до Луксору
Ми вирушили з Хургади дуже рано, ще до світанку, щоб уникнути спеки й використати день максимально. Дорога туди займає приблизно 3,5-4 години, тому близько 8 години ранку ми вже були неподалік Луксору – колишньої столиці Стародавнього Єгипту. У цей день ми побачили одні з найвеличніших пам’яток людської історії. 🌞
1. Храмовий комплекс Карнак – «найбільше святилище давнини»
Наш перший великий пункт – Карнак, неймовірний за масштабом храмовий комплекс, який будували понад 2 000 років поспіль. Це місце називали Ipet‑isut — «найвибранішим із місць» – бо саме тут сконцентровані величні святині, присвячені головному богу Єгипту Амун‑Ра
Те, що відкривається перед очима, коли заходиш у Карнак, – мов портал у минуле: тут є гігантські колони Гіпостильного залу, серед яких почуваєшся зовсім маленьким, і кожна із 134 колон висотою понад 20 метрів вражає масштабом і деталізацією.
Одні з найвражаючих споруд у комплексі – обеліски, зведені різними фараонами. Наприклад, обеліск цариці Хатшепсут, який майже 30 метрів заввишки, – один із найвищих із тих, що збереглися до наших днів. Він не лише символізував її владу, але й служив релігійним знаком поклоніння богові Амуну, освячуючи місце присутності божественного світла.
У Карнаці також можна побачити:
- Велетенські гранітні статуї фараонів та зображення богів.
- Різьблені барельєфи та ієрогліфи, які розповідають про ритуали, військові перемоги й міфологічні сюжети.
- Релігійні шляхи та місця, де жерці виконували очищувальні обряди.
Карнак – це не просто храм, це ціле місто каменю і віри, яке розповідає історію вірувань і політики Давнього Єгипту. Пам’ятки тут захоплюють уяву не менше, ніж найвідоміші єгипетські піраміди.
2. Колоси Мемнона – величні сторожі західного берега Нілу
Після Карнаку ми попрямували на західний берег Нілу до Колосів Мемнона – двох монументальних сидячих статуй фараона Аменхотепа III. Ці статуї стояли перед входом до його величного, але сьогодні зруйнованого мортуарного храму.
Кожна статуя сягає близько 18-20 метрів, і вони разом створюють відчуття, ніби охороняють простір історії й пам’яті. Поза масштабом, вони надзвичайно добре збереглися, незважаючи на віки й катаклізми: ще у давнину велика частина храму була зруйнована, але колоси залишилися стояти.
3. Храм цариці Хатшепсут – дивовижний архітектурний проєкт
Наш маршрут продовжився до фантастичного храму цариці Хатшепсут, розташованого у Дейр‑ель‑Бахрі – на західному березі Нілу. Цей храм вирізняється тим, що він буквально вбудований у скельний схил – три широкі тераси з колонадами, що піднімаються одна над одною.
Хатшепсут – одна з небагатьох жінок‑фараонів в історії Єгипту. Щоб утвердитися як правитель, вона мала демонструвати рівність із чоловіками‑фараонами, і тому зображення у храмі інколи подають її зі штучною бородою – символом влади.
Всередині храму можна побачити:
- Рясні рельєфи про життя Хатшепсут: її походи, будівельні проєкти, релігійні обряди.
- Колони й арки, що створюють враження величності та гармонії.
- Зони, присвячені богині Хатор – покровительці музики, радості і жіночої краси.
Цей храм – не лише історична пам’ятка, але й символ мужності, сміливості й мистецького генія, створений для того, щоб надихати майбутні покоління.
4. Долина царів – гробниці фараонів Нового царства
Після Хатшепсут ми вирушили до Долини царів – місця, де були поховані наймогутніші правителі Нового царства. Це гірська долина, розташована на західному березі Нілу, де під землю вирізані складні гробниці з барвистими фресками й міфологічними сюжетами.
Тут є понад 60 гробниць, серед яких найвідоміші:
- Гробниця Тутанхамона (KV62) – найзнаковіша, яку відкрили у 1922 році зі всіма його скарбами.
- Гробниці Сеті I та Рамзеса III – величні, з глибоко символічними розписами.
- Багато інших поховань високопоставлених осіб Нового царства.
Рельєфи й малюнки на стінах розповідають про потойбічне життя, шляхи душі через підземний світ і богів, яких фараони просили про захист. Саме тут видно, як сильно древні єгиптяни вірили в загробне життя й магічну силу символів.
Чому ці символи так важливі
Одне з найцінніших у цій подорожі – це не лише масштаб храмів і гробниць, а і мова символів, якою Стародавній Єгипет буквально говорить зі стін. Ці знаки – не просто прикраси на камені. Вони були частиною світогляду, системою вірувань, яка пояснювала життя, смерть і шлях душі після смерті. Завдяки поясненням гіда ми дивилися на храми й гробниці вже не як на руїни, а як на живі тексти, які можна читати, якщо знаєш мову символів.
Символи Стародавнього Єгипту, які ми бачили на власні очі:
Скарабей — символ відродження і вічного життя
У Карнаку нам показували зображення скарабея — священного жука, якого єгиптяни вважали символом відродження, руху сонця і безсмертя душі. Вони вірили, що, як жук котить кулю, так бог Сонця Ра щодня котить сонце небом.
Скарабей був настільки важливим, що його вирізьблювали на амулетах, печатках і навіть клали в гробниці, аби він допомагав душі фараона відродитися у потойбічному світі.
Око Гора – захист, сила і зцілення
Ще один символ, який часто траплявся у храмах і гробницях, – Око Гора. Це знак божественного захисту, цілісності й здоров’я.
За легендою, бог Гор втратив око у боротьбі зі злом, але воно було відновлене – саме тому символ означає відновлення після втрат. Не дивно, що цей знак так часто зображували в гробницях фараонів: він мав оберігати душу на шляху до вічності.
Анх – ключ життя
На стінах храмів ми неодноразово бачили хрест із петлею зверху – анх. Це один з найвідоміших єгипетських символів, що означає життя, вічність і божественну енергію.
Боги часто тримають анх у руках або підносять його до вуст фараона – як знак того, що саме вони дарують йому життя та право правити.
5. Прогулянка Нілом і «Бананова роща»
Після насиченого історією дня ми трохи відпочили, вирушивши на прогулянку човном по Нілу. Вода, зелені береги й тиша контрастували з величчю стародавніх каменів – це був час, щоб відчути Єгипет зараз, у повсякденності.
Потім ми заїхали до тихої зеленої бананової рощі.
Хоча точне місце я вже не пригадую, такі плантації зазвичай ростуть уздовж Нілу в районі Луксору та на шляху до Каїру, де канали живлять родючі землі. Це був приємний зелений оазис серед пустельних ландшафтів.
Повернення до Хургади
Після насиченого, емоційного, пізнавального дня ми сіли назад у автобус і повільно повернулися до Хургади. Дорога зайняла ті самі приблизно 4 години, але тепер уже ми їхали переповнені враженнями і новими знаннями, з приємною втомою і бажанням повернутися сюди знову.
Враження, що назавжди залишаться в пам’яті
Цей маршрут поєднав у собі велич стародавніх пам’яток, людську історію, релігійні вірування Давнього Єгипту і сучасну красу Нілу. Наш гід не просто показував місця — він розповідав про міфи, символи, значення кожного знака і ритуалу, і це перетворило подорож в справжнє занурення у культуру й історію однієї з найяскравіших цивілізацій людства.
No responses yet